scispace - formally typeset
Search or ask a question

Showing papers in "Foreign Affairs in 2020"








Journal ArticleDOI
TL;DR: In this paper, the authors proposed a method to improve the quality of the data collected by the data collection system by using the information of the users' behaviors and the data gathered by the system itself.
Abstract: Молдова як платформа для гібридної війни: міф чи реальність (деякі аспекти посилення присутності Росії в Республіці Молдова) Порушення Росією постійної системи міжнародних відносин, сформованої після Другої світової війни, створення керованих конфліктних ситуацій (Російською Федерацією) на пострадянському просторі та їх \"врегулювання\" через російське посередництво тощо вимагають ретельного та всебічного вивчення природи виникаючих викликів, визначення їх основних критеріїв та шляхів їх вирішення. У статті представлений унікальний досвід Республіки Молдова, яка перебуває в умовах дезінтеграції майже 30 років. На думку автора, спроби її лідерів вирішити нагальні проблеми за допомогою Росії та геополітичні наслідки таких зусиль повинні стати наочним прикладом для України, яка зараз перебуває у воєнному стані, розв'язаному Кремлем. Метою статті є глибокий і всебічний аналіз ситуації в Молдові та можливих її наслідків у майбутньому як для Республіки Молдова, так і для сусідньої України. У статті визначено витоки конфліктної ситуації в Придністровському регіоні Молдови, причини розпаду країни, основні етапи та вплив постійного \"врегулювання\" придністровської проблеми за сценарієм Москви на загальну ситуацію в країна. У статті проаналізовано сучасний стан політичної, економічної, демографічної, міжконфесійної, етнонаціональної, гуманітарної та медіа-ситуації в Республіці Молдова внаслідок геополітичної та економічної залежності країни від Російської Федерації. У статті повідомляється про пошук урядом кіл Молдови оптимальних шляхів реінтеграції Молдови, подолання глибокої та всеосяжної кризи, яка охопила всі сфери життя країни. Важливе місце у статті посідає наукове обгрунтування \"права\" Російської Федерації на застосування сили чи примусу до миру інших країн для захисту та безпеки своїх громадян за кордоном. У роботі представлені практичні результати формування \"реальної\" основи застосування Росією військової сили на території Республіки Молдова. У цьому контексті автор моделює основні можливі сценарії подальшого розвитку Молдови як держави, їх вплив на геополітичну ситуацію в Україні та регіоні в цілому. Він містить конкретні пропозиції щодо контрзаходів України щодо запобігання негативним аспектам для України у разі подальшого подібного розвитку ситуації в Молдові.

1 citations


Journal ArticleDOI
TL;DR: In this paper, the authors proposed a method to improve the quality of the data collected by the system by using the information from the user's profile and the data from the system itself.
Abstract: Стаття присвячена життєво важливій проблемі дослідження концептуально-правових шляхів формування у відносинах між ЄЕС (майбутній ЄС) та країнами Східного Середземномор'я, стабільність (або нестабільність) яких може надзвичайно вплинути на безпеку та нормальне функціонування самої європейської спільноти. Початок встановлення офіційних відносин між ЄЕС та колишніми колоніальними державами регіону, такими як Алжир, Єгипет, Йорданія, Марокко, Сирія, Туніс та насамперед Кіпр, у процесі уваги статті - процес їх поступової трансформації. З самого початку формування своєї політики щодо країн цього регіону лідери ЄЕС звернули особливу увагу на офіційну Нікозію, розглядаючи цю столицю як унікальний міст між європейською спільнотою та країнами Східного Середземномор'я в контексті реалізації її зовнішньої стратегії в регіоні. У статті підкреслюється, що ще з березня 1957 року, коли було створено ЄЕС, його засновники батьки приділяли величезну увагу країнам Східного Середземномор'я. Основним завданням цієї співпраці між двома партнерами було забезпечення політичної, економічної та соціальної стабільності на південних кордонах європейської спільноти та створення сприятливих умов для збереження та подальшого збільшення обсягів торгівлі з країнами регіону, забезпечуючи прозорість та непохитна постачання енергоресурсів з цього регіону членам ЄЕС. У статті знайомиться з всебічним аналізом різних етапів формування та реалізації зовнішньої стратегії ЄЕС щодо країн Східного Середземномор'я, особливо підкреслюється, що вирішальна подія в цьому процесі відбулася в 1972 році на Паризькому саміті, коли була прийнята \"Глобальна середземноморська політика 1972-1992\". .Ця нова стратегія відкрила ще одну главу історії відносин між Європейським співтовариством та країнами регіону. Основна ідея цієї нової стратегії полягала у розробці та здійсненні спільного, єдиного підходу ЄЕС до колишніх колоніальних регіонів Африки, Карибського та Тихого океанів, включаючи в цю концепцію насамперед усі країни Східного Середземноморського регіону. Але ця програма провалилася, і стаття пояснює причини, засновані на численних думках експертів, негативні результати цієї політики. Насправді ЄЕС продовжувала практику встановлення нових, як правило, дискримінаційних договорів із цією категорією країн так званого третього світу, які не передбачали досягнення ними повноцінного членства в Союзі в майбутньому. У цій статті особлива увага приділяється поліції ЄЕС стосовно Республіки Кіпр. Ця країна була однією з перших, яка підписала Угоду про асоціацію з ЄЕС у 1972 році, метою якої було досягти швидкого приєднання до європейської спільноти. На жаль, цього не сталося через факт вторгнення Туреччини на північну частину острова під приводом для захисту прав та свобод громади індиків-кіприотів, що мешкають в цій області острова. Наступним дуже важливим кроком у частині спрощення відносин між ЄЕС та Республікою Кіпр було рішення Союзу асоціацій ЄЕС у 1975 р. Розпочати пряме фінансове співробітництво. У той самий рік уряд Республіки Кіпр попросив фінансову підтримку ЄЕС після турецької окупації північної частини країни, що становить 37% території острова. Брюссель прийняв позитивне рішення про надання цієї допомоги, розділивши її на три транші: 30 млн. Екю (1977 р.), 44 млн. Екв. (1984 р.) Та 62 млн. Екв. (1989 р.). Це означало лише те, що, незважаючи на початок військових дій, які завдали величезної економічної та гуманітарної шкоди Республіці Кіпр, яка згодом перетворилася на тривалий заморожений конфлікт, Кіпрська Республіка залишається одним із пріоритетів політики Брюсселя в регіоні. Такий інтенсивний інтерес ЄС до офіційної Нікосії був підтверджений фактом прийняття Брюсселем заяви Нікосії на отримання статусу члена клубу ЄС. Таке сприятливе та привілейоване ставлення ЄС до Кіпр можна пояснити наступними аргументами: країна завжди демонструвала позитивний імідж на міжнародній арені, вона була членом Кунсіль Європи та ОБСЄ, Нікосія (архієпископ Макаріос - перший президент РК) був одним із засновників руху позаблоковими (членами цього НАМ були також інші арабські середземноморські країни). Таким чином, лідери ЄС вважають фактори розумним мотивом вважати Кіпрську репутацію в якості посередника в регіоні.Досягнення Республікою Кіпр повноцінного членства в ЄС у травні 2004 р. Та легальне приєднання до всіх відповідних структур Європейського Союзу яскраво продемонструвало як досягнення, так і певні невдачі цієї парадигми у відносинах між ЄС та Республікою Кіпр. Досі досягнення Республікою Кіпром повноцінного членства в ЄС більшість грецько-кіпріотської спільноти розглядали як сильний та ефективний інструмент для тиску на Анкару з боку \"узгодженого фронту\" для вирішення проблеми Кіпру та очікування кіпрських громада була настільки серйозною і довго чекала, що невдача висунула на кіпрській політичній поверхні почуття євроскептицизму та розчарування. Таким чином, досвід кіпрського шляху до членства в Євроруніоні дуже цінний для інших кандидатів у клуб, зокрема насамперед для України.

1 citations


Journal ArticleDOI
TL;DR: In this paper, the authors highlight and analyze the main historical, geographical, socio-economic and cultural features of the development of Moldova and highlight the major historical milestones of state-building in Moldova.
Abstract: The Republic of Moldova is an important trade and economic partner of Ukraine. Shared border, closeness of foreign policy positions and interaction in the international arena, the commonality of history, culture, historically close cooperation in the economic and trade spheres, in dealing with contemporary challenges and threats, etc., necessitate a closer study of this country. This article is intended to highlight and analyze the main historical, geographical, socio-economic and cultural features of the development of Moldova. A thorough study of the processes in the modern Moldovan society, the nature of their emergence, etc. will allow different interested structures of Ukraine, including state authorities, to make more effective use of the opportunities of the two countries to build up mutually beneficial cooperation, both within the framework of multilateral and international platforms. This may contribute to solving similar problems facing the Ukrainians in building a completely new legal community in our country, a society based on recognized European and Euro-Atlantic values. The article is based on available scientific research, including copyrights on the Republic of Moldova, which in general provides an objective and useful cross-section of the basic features of this country. The article highlights the major historical milestones of state-building in Moldova, from ancient times to the present, formation of its basic public institutions, informs about the activities of state leadership and public figures, the state and administrative-territorial structure of the modern Republic of Moldova. The work shows the current political, socio-economic and humanitarian situation, in particular in the fields of culture, education and religion, level of relations of this country with Ukraine, place and role of the Ukrainian community both on the Right Bank and on the Left Bank (Transnistria) in the life of Moldova, etc. Prominent place in the article is devoted to the coverage of the basic parameters of the physical and geographical location of the Republic of Moldova, which determines its natural features, economic development, the structure of the national economy, tourist attractiveness and more.

Journal ArticleDOI
TL;DR: In this paper, the authors proposed a method to improve the quality of the data collected by the data collection system by using the information of the users of the system and the data gathered by the system.
Abstract: У дослідженні автор проаналізував та узагальнив основні тенденції формування та застосування справжніх і уявних цивілізаційних цінностей у контексті безпеки глобального світу. Обґрунтовано важливість розв’язання аксіологічних задач. Зазначено, що проблема розвитку цивілізацій та ціннісної платформи цивілізаційних змін є важливою сферою наукових досліджень, враховуючи важливість метакатегорії «цивілізація» та її методологічне значення для вказівки на досягнення людського розвитку всіх разів. Методологія дослідження базується на використанні набору філософських, світоглядних, загальнонаукових принципів та підходів. Важливим у роботі був метод збору фактичних даних та метод їх збирання (аналізу). Автор робить висновок, що цінності чинять значний вплив на суспільство та його інтеграцію у глобальні процеси, що, у свою чергу, гарантує певну безпеку чи його ілюзію. Зазначено, що колективна безпека є основною цивілізаційною цінністю. Це спільна основа для побудови міжнародної комунікативної участі, спрямованої на запобігання глобальним катастрофам, а важливим аспектом проблеми колективної безпеки є її зв'язок з демократією. Етнічна політизація - це процес залучення до політики, активного політичного життя народів (етнічних спільнот), який виникає на основі об'єктивної потреби в перестановці суспільства. Мультикультуралізм, що проник у суспільство, створив нову концепцію. Поняття глобального суспільства замінюється поняттям вузлового суспільства: індивіди вже не належать до єдиного суспільства, а включаються в численні мережі, що перетинаються, і це створює безліч можливих (і варіативних) поєднань. Ми відзначаємо певну кризу представницької демократії і, відповідно, актуалізацію прямої демократії (від елітарності до егалітаризму; від домінування експертних знань до належного врахування та важливості «людських» знань). Вказується, що ключовими орієнтирами розвитку сучасної глобальної системи є аксіологічні пріоритети гуманізму, культурної толерантності та взаємоповаги, визнання політичної та правової рівності суб'єктів міжнародних відносин, які мають різні економічні, геополітичні та ресурсні вага.

Journal ArticleDOI
TL;DR: In this article, the problems and prospects of a new international order formation in terms of the transformation of the international system are viewed, and the necessity of comprehensive study of the components of the global crisis of world governance and search for mechanisms to overcome it by consolidating participants of international system is proved.
Abstract: The problems and prospects of a new international order formation in terms of the transformation of the international system are viewed. It is proved that sustainable development of the contemporary international system depends on the consolidation of the international community and the constructive cooperation between the international relations participants. Thus it is necessary to begin the process of developing a new model of a world governing that would take into consideration the conditions of the global world of the XXI century. The necessity of comprehensive study of the components of the global crisis of world governance and search for mechanisms to overcome it by consolidating participants of the international system are proved. A complex crisis in various fields and at various levels, from local to global proves incapacity, due to lack of appropriate mechanisms, of the international community to overcome the global system crisis that includes world governing crisis. Thus, the current crisis on the global level always calls for search the means and factors that would provide stabilization of the social, economic and political relations, consolidation of social powers and all members of the international system. The current global system crisis is not accidental one and it is a natural phenomenon associated with long-term trends of world political and economic development. Thus the present global system crisis has its own peculiarities and distinctive features associated with the processes of globalization, regional political and economic integration, global migration and more. Crisis development was accelerated because of the collapse of the bipolar international system and intensification of globalization. Obviously, handling crisis development is possible to be achieved, provided the acquisition of the new international system a balance that would correspond properly to the character of global transformations. From this perspective, changes in social development have made the problem of international political consolidation a highly topical one as it is aimed at sustainable development of mankind.

Journal ArticleDOI
TL;DR: In this paper, the authors proposed a method to improve the quality of the data collected by the data collection system by using the information of the user's interaction with the service provider.
Abstract: У статті проаналізовано міжнародно-правові наслідки зовнішньої політики України під час президентства Петра Порошенка, наведено його психологічну характеристику та зроблено спробу показати, як позитивні чи негативні риси характеру п'ятого президента впливали на прийняття рішень у зовнішня політика. Зазначається, що позитивними сторонами зовнішньополітичної діяльності п'ятого президента є той факт, що під керівництвом Петра Порошенка Україна повернулася до європейської та євроатлантичної інтеграції. Підписано Угоду про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їх державами-членами, з іншого, що дозволило сторонам перейти від партнерства та співпраці до політичної асоціації та економічної інтеграції. Набуття Україною безвізового режиму з країнами Шенгенської угоди дало українцям, які мають біометричні паспорти, можливість їздити до країн ЄС з діловими, туристичними чи сімейними цілями на термін до 90 днів протягом 180-денного періоду. Пан Порошенко зміг побудувати систему відносин у навколишньому світі. Про це свідчать його добрі стосунки з ключовими особами провідних країн світу, а саме: канцлером Німеччини Ангелою Меркель, президентом Франції Еммануелем Макроном, турецьким лідером Реджепом Ердоганом. Список перемог президента включає активізацію двосторонніх відносин з низкою держав. Зокрема, з Німеччиною (що дуже важливо на тлі невизначеності щодо США), Туреччиною та Румунією та збереженням санкцій ЄС та США проти Росії. Водночас відносини з сусідніми країнами, насамперед з Російською Федерацією, значно погіршились. Анексія Криму, війна на Донбасі, торгові війни, інформаційна агресія з боку Російської Федерації - це неповний перелік проблем в українсько-російських відносинах. На тлі бойових дій торговельні відносини між Україною та Росією значно погіршились. Сторони денонсували низку торгових угод та ввели санкції. З 2015 року Україна припинила закуповувати російський газ, а обсяг торгівлі між країнами фактично впав. Також було скасовано низку угод про безпеку та оборону, і Верховна Рада визнала Росію країною-агресором. Відносини з Угорщиною та Польщею значно погіршились. Відносини зі Словаччиною, Румунією та Молдовою перейшли практично в стагнацію. Під час президентства Петра Порошенка Україна досягла автокефалії Української православної церкви. Натомість міжнародний авторитет держави у світі продовжував падати через зростання корупції, порушення прав людини та зубожіння людей.

Journal ArticleDOI
TL;DR: In this article, the authors proposed a method to solve the problem of the lack of a sufficient number of translational data points in the context of the Internet for the purpose of improving the quality of data.
Abstract: У статті проаналізовано Тридцятилітню війну (1618 - 1648) як важливу історичну подію для політичного та дипломатичного та інституційного розвитку Європи. Приділено увагу дипломатичним інструментам, національній специфіці та особливостям переговорів щодо Конгресу європейських країн. Результати Вестфальського конгресу послужили важливим стимулом для подальшого соціально-економічного, безпекового, політичного та дипломатичного європейського розвитку. Практичні досягнення Вестфальського конгресу та досвід, набутий європейською дипломатією кінця XVIII - початку XIX століття, визначили майбутній інституційний розвиток світової дипломатії, зовнішньої політики та міжнародного права, не втрачаючи своєї актуальності і сьогодні. На межі середньовіччя та раннього сучасності відбувається об'єктивний процес, зумовлений запуском інституційного дизайну зовнішньої політики та дипломатичних служб провідних країн Європи. Відповідно, існує взаємозв'язок між оригінальними поняттями та пріоритетами: «Європа», «ідентичність», «людство», «зовнішня політика» та «дипломатія», «війна» та «мир» тощо. До цього питання, пов'язані із сучасністю та оцінкою різних державно-правових форм та типів державного управління, інституціональних політичних процесів, характеристик реальності та ідеалів створюють завдання та висвітлюють практику моделей влади дипломатії, інститутів дипломатії, гуманістичні традиції дипломатичних інструментів тощо. У статті розглянуто аналіз зовнішньої політики та дипломатії європейських держав середньовіччя. Особлива увага приділяється інституційному розвитку громадської та політичної думки, а також інституційній та дипломатичній практиці в Європі. Особлива увага приділяється інституційному розвитку дипломатичних служб, дипломатичним інструментам, стандартам протоколу, етикету та церемонії провідних країн Європи. Напрями еволюції теорії та практики дипломатії в історичній перспективі. Проаналізовано професійні вимоги до дипломатів та державних службовців, які займаються зовнішньою політикою в контексті конкретного історичного періоду своєї діяльності та наступності дипломатичної практики. У статті розглядаються події Тридцятилітньої війни 1618 - 1648 років, боротьба за національний суверенітет та створення національної держави, укладення мирного договору та формування нової системи міжнародних відносин.

Journal ArticleDOI
Andriana Vovk1
TL;DR: In this paper, the authors proposed a method to improve the quality of the data collected by the data collection system by using the information of the user's interaction with the service provider.
Abstract: Екологічні проблеми та невдача політиків перемогти глобальне потепління та незворотні зміни клімату викликали занепокоєння громадськості. Зараз екологія знаходиться на коні на кожному рівні, починаючи від учнів та закінчуючи політичними лідерами. Однак боротьба останнього була досить невдалою і довела, що економіка та промисловий розвиток стояли на передньому плані. Рамкова конвенція ООН про зміну клімату, Кіотський протокол та Паризька угода зараз розглядаються як інструменти об'єднання держав навколо проблеми, але не механізми її вирішення. Усі документи провалили свої основні цілі у боротьбі з глобальним потеплінням, тоді як їх принципи та положення ставлять недосяжні цілі. Така деструктивна політика призвела до поширення масових протестів по всьому світу, які зазвичай проводяться під егідою екоактивістів 1 які постійно претендують на своє право на безпечніше середовище. Екоактивізм розцінюється як вихід із політичного протистояння та ліки від неминучої загибелі цілих екосистем та видів. Ось чому Грета Тунберг та її резонансні вигуки зараз сприймаються як панацея та сподівання на краще майбутнє для нинішніх та майбутніх поколінь. Стало явищем 16-річної дівчини у всьому світі через її здатність почати екологічну революцію. Її інноваційний підхід змінив кліматичну гру, і її бурхлива промова з трибуни ООН поставила світ догори ногами. Це є причиною подальших досліджень, присвячених екоактивізму, екологічним проблемам, політичним та економічним пріоритетам, коливанню громадської поведінки, підходу Грети Тунберг та методам зміни кліматичних змін.

Journal ArticleDOI
TL;DR: In this article, the authors proposed a method to solve the problem of how to find the optimal solution for a given problem by using the information of the user's interaction with the system.
Abstract: Ця стаття являє собою першу спробу в Україні комплексного міждисциплінарного дослідження історії культурної політики Австралії в галузі створення її позитивного іміджу у світі. Австралія є унікальною в новітній економічній історії. Це одна з найбагатших країн світу. Таке економічне зростання базується на власній системі вартості Австралії та соціальній структурі. Доведено, що в основі австралійської системи цінностей лежить справедливість. Це знайшло своє відображення в австралійських соціальних послугах, таких як система охорони здоров'я та масове навчання. Ця політика сприяє зменшенню нерівності. Виявлено, що важливу роль у створенні позитивного іміджу Австралії в першій половині XIX століття зіграв Вільям Вентворт, провідний австралійський політичний діяч того періоду. Його книга «Статистичний, історичний та політичний опис колонії Нового Південного Уельсу та її залежних поселень у країні Ван Дімена» стала першою книгою про Австралію, яку написав австралієць, корінний народження. Зростання національної літератури, а потім і кіноіндустрії зробили великий внесок у розвиток позитивного іміджу Австралії. Проаналізовано історичні періоди їх розвитку, починаючи з 1900 року і до наших днів. Особлива увага приділяється періоду 1970-1980-х років, коли австралійський штат вирішив сприяти зростанню національної кіноіндустрії різними методами, включаючи її фінансування, відкриття австралійської школи кіно і телебачення та будівництво Національного кіноархіву. Досліджуються позитивні результати, що призвело до буму кіновиробництва тих років, що призвело до зростання інтересу до австралійського кіно в усьому світі, наприклад, \"Крокодил Денді\" та його продовження, \"Австралія\" та інші. Все це посилило позитивний імідж Австралії. Багато в чому підвищення іміджу Австралії призвело до хвилі імміграції до країни, а також до іноземного студентства для отримання австралійської вищої освіти. Ці події можна розглядати як яскраві приклади успішного впровадження м'якої сили австралійським урядом та дипломатією.

Journal ArticleDOI
TL;DR: In this article, the authors proposed a method to solve the problem of the lack of a sufficient number of translational data points for a given task by using a set of data points.
Abstract: Автор підкреслює особливості наукової дипломатії та описує виклики, що стоять перед науковою дипломатією України в контексті європейської інтеграції. Стаття присвячена формулюванню в Україні нового виду дипломатії - наукової дипломатії. Наука має міжнародний і універсальний характер. Ось чому має здатність покращувати спілкування між народами, громадами та суспільствами. Сама наука є інструментом досягнення цілей зовнішньої політики. Отже, з одного боку, ми можемо використовувати науку як процес і спосіб спілкування. З іншого боку, наукова дипломатія може бути інструментом сприяння миру та сталому розвитку. Сьогодні науково-дослідна співпраця використовує фрагментарну зовнішню стратегію України, але враховуючи досвід ЄС та США та розуміючи важливість самої науки, наукова дипломатія повинна бути однією з ключових складових української зовнішньої політики. Автор також визначає сутність наукової дипломатії як засобу реалізації зовнішньої політики держави із застосуванням невійськових практичних заходів, прийомів і методів. Наукова дипломатія застосовувалася з урахуванням конкретних умов та характеру завдань, що стоять перед державою. Крім того, автор описує основні виклики, з якими стикається сучасна українська дипломатія. Таким чином, сучасні тенденції розвитку науки у світі зумовлюють необхідність визнання ролі науки в державній політиці в різних сферах. Автор робить висновок, що наукова дипломатія України реалізується у тісній співпраці з основними зовнішньополітичними пріоритетами держави. Також сучасна наукова дипломатія могла б використовувати інструменти традиційної дипломатії. У той же час, важливість наукової дипломатії значно зросла з часу рішення про узгодження її кроків із політикою ЄС у науковій галузі.