The issues of carbon stock and dynamic in different carbon pools in forest stands of Left-bank Forest-steppe of Ukraine are considered. The aim of the study was to evaluate carbon stocks and their changes in main pools: trees biomass and mortmass. Data of two repeated observations on 19 permanent intensive forest monitoring plots in Kharkiv and Sumy regions were used. Conversion method was used. 
Study of increment and mortality dynamics at monitoring plots showed, that two processes impact carbon balance: biotic damage which leads to trees dieback, and partial removal of dead wood from stands. 
Oak stands have, on average, higher carbon stock in trees biomass and mortmass (102.9 t С ha-1) than the pine stands (98.7 t С ha-1), which is associated with a higher representation of mature and overmature oak stands. While comparison by age classes showed that pine stands, in general, have higher values of C in trees biomass, due to higher productivity. The increase in carbon stocks with age is observed. 
The annual change of C stock in trees biomass is the highest in younger stands, and it decreases with age; while in mortmass it increases. Mature and overmature oak stands have negative trees biomass and positive dead wood growth. 
At age 81-100 years oak forest stands have higher carbon storage capacity than pine (total carbon stock in main pools (biomass, mortmass, litter and soils (30-cm layer)) is 191.7 t C ha-1 for oak and 175.4 t C ha-1 for pine stands). Trees biomass carbon prevails among other pools (50.3 % in oak forests, and 57.6% in pine), the next is soil carbon pool (45.9 and 29.0%, respectively). 
National forest inventory will provide data for assessments of carbon stocks and dynamics in trees biomass and mortmass pools. However, forest soil monitoring is necessary to evaluate carbon pools in soils and litter.

/pdf/forest-carbon-stock-in-left-bank-forest-steppe-of-ukraine-1kq512flzj.pdf

Forest carbon stock in Left-bank Forest-Steppe of Ukraine according to intensive forest monitoring data

Проаналізовано таксаційні характеристики насаджень з участю вільхи чорної з використанням реляційної бази даних "Лісовий фонд України" у Волинському та Житомирському Поліссі станом на 01.01.2017 року. Під час аналізу здійснено розподіл цих насаджень за едатопами, трофотопами і гігротопами загалом та окремо за областями; визначено для кожного типу лісорослинних умов середні таксаційні показники насаджень з участю вільхи чорної, зокрема вік, діаметр, висоту, відносну повноту, клас бонітету, запас. У Волинській області насадження з участю вільхи чорної зростають на площі 99593 га, Рівненській – 63912 га і Житомирській – 38495 га. Відзначено зменшення площ цих насаджень за просування із заходу на схід, що можна пояснити геоморфологічними особливостями цієї частини Полісся, її рельєфом, наявністю річок. Найбільші площі насаджень з участю вільхи чорної у борах і суборах притаманні Рівненський області – 172 та 8866 га, значно менші – у Волинській (122 і 6132 га) та Житомирській (101 і 5990 га) областях. І, навпаки, на Рівненщині встановлено значно менше площ з цими насадженнями, які зростають у грудах (332 га), тоді як на Волині їх більше у 4,4 раза, а на Житомирщині – у 8,5 раза. Максимальні величини середнього запасу деревостанів з участю вільхи чорної відзначено у вологих і сирих грудах. З'ясовано, що середній запас деревини у свіжих сугрудах становить 208 м3∙га-1 і вологих – 201 м3∙га-1. За умов, менш сприятливих для вільхи чорної (свіжі сугруди), величина цього показника вища. Це можна пояснити дещо меншим середнім віком деревостанів у вологих сугрудах, а також, можливо, проведенням інтенсивніших рубок догляду за лісом або санітарних рубок у більш вологих лісорослинних умовах. Подібну тенденцію, враховуючи більший середній вік насаджень у вологих умовах, спостережено й у суборах. Також встановлено значні величини середнього запасу деревини у найбідніших умовах – свіжих і вологих борах. У таких едатопах цей показник відповідно був 170 і 166 м3∙га-1, що потребує певного вивчення та пояснення.

Типологічна структура та продуктивність насаджень з участю вільхи чорної у Волинському та Житомирському Поліссі України

Досліджено структуру біомаси вільхових насаджень Українського Полісся, зокрема структуру фітомаси та мортмаси насаджень вільхи у молодому та стиглому віці. Встановлено, що у структурі фітомаси вільхового молодняку переважала фітомаса стовбура у корі – 72,7 % (74 т∙га-1). Виявлено, що фітомаса стовбурів у корі стиглого вільхового насадження становила 158 т∙га-1, а загальна фітомаса стиглого вільхового насадження – 246 т∙га-1 рослинної органічної речовини. Встановлено, що у структурі мортмаси молодняку вільхи клейкої переважала мортмаса підстилки – 51,7 % (13,5 т∙га-1) та мортмаса сухостою – 14,6 %(3,8 т∙га-1). Зазначено, що у структурі мортмаси дослідного 58-річного вільхового насадження також переважала мортмаса підстилки – 39,5 %(27 т∙га-1). Виявлено, що мортмаса сухостійних дерев стиглого вільхового насадження становила 21 т∙га-1 абсолютно сухої речовини, в якій найбільшу частку становили дерева І класу деструкції – 83 %. Встановлено, що у структурі мортмаси деревної ламані стиглого насадження найбільшу частку становила деревна ламань ІІІ класу деструкції – 2,2 т∙га-1 (68 %), а загальна мортмаса пнів 58-річного вільхового насадження становила 0,14 т∙га-1, майже всі пні належали до ІІІ і ІV класів деструкції (89 %). Зазначено, що рослинна біомаса молодого насадження вільхи клейкої представлена 127 т·га-1 органічної речовини, а у структурі біомаси вільхового молодняку 79,5 % припадало на фітомасу і 20,5 % – на мортмасу. Біомаса стиглого вільхового насадження представлена 315 т·га-1 рослинної органічної речовини. Встановлено, що у структурі загальної біомаси вільхових насаджень Українського Полісся частка надземної фітомаси деревостану зменшувалася від 65,1 % у молодняку до 57,2 % у стиглому насадженні, частка фітомаси підліску змінювалася від 0,2 % до 5,1 %, частка опаду грубих гілок зменшувалася від 3,0 % до 0,9 %, частка мортмаси підстилки зменшувалася від 10,6 % до 8,6 %. Виявлено, що у структурі рослинної біомаси вільхових лісів Українського Полісся загальна мортмаса становила 20,5 % в молодняку та 21,8 % у стиглому насадженні.

/pdf/the-biomass-structure-of-alder-plantations-of-ukrainian-4r2bsylett.pdf

A. M. Bilous

Papers

The biomass structure of alder plantations of ukrainian polissya