Європейські зовнішні справи і дипломатія середини xvii століття: інституціональні дилеми вестфальського конгресу і вестфальського миру

TLDR: In this article, the authors proposed a method to solve the problem of the lack of a sufficient number of translational data points in the context of the Internet for the purpose of improving the quality of data.

Abstract: У статті проаналізовано Тридцятилітню війну (1618 - 1648) як важливу історичну подію для політичного та дипломатичного та інституційного розвитку Європи. Приділено увагу дипломатичним інструментам, національній специфіці та особливостям переговорів щодо Конгресу європейських країн. Результати Вестфальського конгресу послужили важливим стимулом для подальшого соціально-економічного, безпекового, політичного та дипломатичного європейського розвитку. Практичні досягнення Вестфальського конгресу та досвід, набутий європейською дипломатією кінця XVIII - початку XIX століття, визначили майбутній інституційний розвиток світової дипломатії, зовнішньої політики та міжнародного права, не втрачаючи своєї актуальності і сьогодні. На межі середньовіччя та раннього сучасності відбувається об'єктивний процес, зумовлений запуском інституційного дизайну зовнішньої політики та дипломатичних служб провідних країн Європи. Відповідно, існує взаємозв'язок між оригінальними поняттями та пріоритетами: «Європа», «ідентичність», «людство», «зовнішня політика» та «дипломатія», «війна» та «мир» тощо. До цього питання, пов'язані із сучасністю та оцінкою різних державно-правових форм та типів державного управління, інституціональних політичних процесів, характеристик реальності та ідеалів створюють завдання та висвітлюють практику моделей влади дипломатії, інститутів дипломатії, гуманістичні традиції дипломатичних інструментів тощо. У статті розглянуто аналіз зовнішньої політики та дипломатії європейських держав середньовіччя. Особлива увага приділяється інституційному розвитку громадської та політичної думки, а також інституційній та дипломатичній практиці в Європі. Особлива увага приділяється інституційному розвитку дипломатичних служб, дипломатичним інструментам, стандартам протоколу, етикету та церемонії провідних країн Європи. Напрями еволюції теорії та практики дипломатії в історичній перспективі. Проаналізовано професійні вимоги до дипломатів та державних службовців, які займаються зовнішньою політикою в контексті конкретного історичного періоду своєї діяльності та наступності дипломатичної практики. У статті розглядаються події Тридцятилітньої війни 1618 - 1648 років, боротьба за національний суверенітет та створення національної держави, укладення мирного договору та формування нової системи міжнародних відносин.